Серед причин, що викликають серйозні захворювання, поширений аортальний порок серця. Як і всяка патологія серцево-судинної системи, він помітно впливає на кровообіг і функціонування ряду органів.
Аортальний порок серця небезпечний своїми ускладненнями. Медикаментозні методи не дають повного усунення дефекту, але значно покращують стан людини. Для того щоб ця проблема не призвела до сумних наслідків, необхідні своєчасне діагностування і ефективне лікування захворювання.
Особливості функціонування клапана
Аортальний клапан є одним з основних клапанів, які регулюють кров’яний потік. Він перекриває вхід аорти в напрямку шлуночка серця і призначений для виключення зворотного потоку крові з шлуночка, після того як вона туди була спрямована його скороченням. Клапан включає в себе фіброзне кільце, стулки в кількості 3 штук і синуси. Основою конструкції є фіброзне кільце, яке й відокремлює аорту від шлуночка. Синуси являють собою пазухи аорти, розташовані за стулками. Заслонки розміщені по колу фіброзного кільця, а при своєму відкритті вони повинні повністю закрити прохід в аорту. Складені стулки з гнучкою міцної тканинної структури і м’язового шару.
Принцип дії та функціонування аортального клапана наступний. В початковому положенні стулки клапана притискаються до країв аорти і відкривають прохід для крові.
При досягненні перевищення тиску в шлуночку над тиском в аорті кров з шлуночка викидається в аорту (скорочення шлуночка). Тиск знижується, а при проходженні крові через отвір в синусах з’являються завихрення, які відштовхують стулки в центр.
Заслонки щільно змикаються і закривають вхід в шлуночок. Все це відбувається дуже швидко, з клацанням, який чути через стетоскоп.
Повернутися до змісту
Сутність аортальних вад
Аортальні вади серця являють собою захворювання, яке призводить до функціональних порушень аортального клапана. Виділяється два таких пороку. Перший порок (аортальна недостатність) обумовлений виникненням зворотного відтоку крові з аорти в шлуночок за рахунок неповного перекриття каналу стулками. Другий основний порок (стеноз клапана) викликає утруднення викиду крові з шлуночка при його скороченні через зменшення діаметра входу аорти (звуження просвіту аорти). Обидва виду вади викликають недолік крові в аорті і аномальний її обсяг у шлуночку.
Вади аортального клапана поділяються на уроджені і набуті. Вроджені дефекти з’являються в період формування органів в утробі матері. Набуті вади можуть виникнути в будь-якому віці людини і обумовлені впливом зовнішніх факторів.
Повернутися до змісту
Недостатність клапана
Недостатність є найбільш поширеною причиною аортального пороку серця. Такий порок заснований на появі вродженого або набутого дефекту елементів клапана, які не дозволяють стулок щільно зімкнутися, чим обумовлюється відтік частини крові назад у шлуночок серця. Шлуночок переповнюється, деформується і втрачає частину своїх функціональних здібностей, в результаті чого відбувається застій крові, у тому числі в судинах легені.
Основними уродженими патологіями, що призводять до недостатності клапана, є наступні:
Якщо у людини в дитячому віці ці аномалії можуть не сильно проявитися, то з дорослішанням організму вади стають причиною серйозних хвороб.
Крім генетично закладених або з’явилися на стадії формування органу причин, появу вад може бути обумовлено зовнішніми (набутими) факторами. Хвороби інфекційного характеру (ангіна, пневмонія, сифіліс, сепсис) викликають ускладнення на серце — ендокардит. Під впливом його на заслонках клапана формуються бактеріальні скупчення, які після обростання білкової кров’ю і сполучною тканиною перетворюються в нарости, які заважають стулок щільно закриватися. Хвороби системного характеру (ревматизм, вовчак) створюють дефекти у вигляді потовщення на стулках з-за розростання сполучних клітин. До іншим придбаним причин появи захворювання слід віднести:
атеросклероз аорти;- відкладення кальцію через порушення обмінних процесів;
- гіпертензію;
- травми грудної клітки (удари).
Симптоми захворювання:
- тахікардія;
- пульсація у великих судинах в різних областях тіла;
- серцева біль;
- запаморочення;
- шумовий фон у вухах;
- задишка в стані спокою;
- непритомний стан;
- больові відчуття і важкість у області печінки;
- набряки нижніх кінцівок.
В цілому хвороба розвивається повільно, і симптоми можуть довго не проявлятися.
Повернутися до змісту
Лікування недостатності
Медикаментозне лікування аортальної недостатності передбачає прийом лікарських препаратів наступних груп. Антагоністи кальцію (верапаміл) гальмують проникнення іонів кальцію в тканині; особливо необхідні при порушенні ритму серцебиття та підвищеному тиску. Кошти сечогінній групи (фуросемід) зменшують навантаження на серце, борються з набряком, виводять сольові надлишки, знижують тиск. Бета-адреноблокатори (пропранолол) нормалізують кровообіг, знижують тиск, блокують адреналін.
Вазодилататори (гідралазин) усувають спазми, стабілізують кровообіг, зменшують навантаження на шлуночок.
Які особливості стенозу? Аортальний порок серця, викликає звуження проходу аорти, формує стеноз аортального клапана, при якому кров не може повністю потрапити в аорту при скороченні шлуночка.
В якості вроджених вад, що призводять до стенозу, треба відзначити наступні патології: відсутність однієї або двох стулок, освіта під клапаном мембрани з отвором, наявність аномального освіти у вигляді м’язового скупчення зверху клапана.
Придбані причини стенозу базуються на деяких захворюваннях, травмах і вікових аномаліях.
Інфекції (фарингіт, пневмонія, сепсис) впливають за механізмом, аналогічним до появи аортальної недостатності. Захворювання (ревматизм, вовчак, склеродермія) викликають утворення наростів і зрощення кишень, що не дає повністю відкритися заслонкам клапана. У людей похилого віку може розвинутися відкладення кальцієвих солей по краях стулок або холестеринових відкладень на внутрішній стінці аорти, що також звужує просвіт при повністю відкритих стулках.
За ступенем ураження клапана стеноз підрозділяється на 3 стадії:
При цьому слід врахувати, що нормальним вважається просвіт 2-5 см2.
Основні симптоми стенозу:
- стенокардія;
- непритомний стан;
- набряк ніг;
- поява ознак серцевої недостатності;
- задишка в положенні лежачи;
- несподіваний кашель вночі;
- стомлюваність.
Повернутися до змісту
Медикаментозне лікування стенозу
Медикаментозне лікування стенозу аортального клапана спрямоване на поліпшення постачання киснем, зниження аритмії і стабілізацію тиску. Щоб ефективно лікувати захворювання, призначаються комплексні курси, що включають в себе наступні лікарські препарати.
Діуретики (торасемид) виводять надлишки рідини, знижують застійні явища в організмі. Кошти антиангінального ряду (сустак, нітронг) покращують кровопостачання серця, полегшують больові відчуття, нормалізують кисневе забезпечення м’язів. Антибіотики (біцилін-3) необхідні для усунення наслідків ендокардиту, тонзиліту та інших інфекцій.
Аортальний порок серця є дуже серйозним недугою, навіть якщо він поки явно не проявляється. Своєчасне виявлення патології дозволить ефективно боротися з недугою шляхом медикаментозної терапії. Однак слід враховувати, що терапія не може повністю усунути хвороба. Єдиним способом усунення пороку є оперативне лікування і заміна клапана.