Науковці зʼясували, що низька якість сну може бути пов’язана з підвищеним ризиком розвитку незворотної втрати зору (глаукоми).
За словами експертів, глаукома є однією з провідних причин сліпоти, і, за оцінками, до 2040 року на неї страждатимуть 112 мільйонів людей у всьому світі. Вона характеризується поступовою втратою світлочутливих клітин ока та пошкодженням зорового нерва. Якщо глаукому не лікувати, вона може призвести до незворотної сліпоти.
Тим самим для подальшого вивчення цих питань дослідники поставили за мету зʼясувати ризик розвитку глаукоми у людей з різними формами поведінки уві сні:
- безсоння;
- занадто багато або занадто мало сну;
- різними хронотипами (“сови” або “жайворонки”);
- денною сонливістю;
- хропінням.
Вони використали дані 409 053 учасників британського біобанку, з яких усі були у віці від 40 до 69 років, коли їх набирали. Їх тривалість сну визначалася як нормальна (від семи до менш як девʼяти годин на добу) і як занадто мало або занадто багато, поза цим діапазоном.
Протягом середнього періоду спостереження, що становив трохи більше 105 років, було виявлено 8690 випадків глаукоми.
Люди з глаукомою, як правило, були старшими, частіше були чоловіками, курцями, мали високий кровʼяний тиск або діабет, ніж ті, у кого це захворювання не було діагностовано.
За винятком хронотипу, решта чотирьох моделей сну/поведінки були повʼязані з різним ступенем підвищеного ризику розвитку глаукоми:
- мала або більша тривалість сну була пов’язана з підвищеним ризиком на 8%;
- безсоння – на 12%;
- хропіння – на 4%;
- часта денна сонливість (20%).