Стрептокок пневмонія зустрічається не дуже часто, але від цього вона не стає менш шкідливою. Будь-яка пневмонія небезпечна для життя і здоров’я людини, і цей її різновид не виняток. Дана форма захворювання уважно вивчається вченими, що забезпечує ефективність сучасних методів лікування.
Пневмонія, викликана стрептококами, частіше зустрічається у дітей, що викликано анатомічними особливостями організму дитини. Саме тому аналіз причин і патології хвороби викликає інтерес у багатьох людей.
Причини захворювання
Стрептококова пневмонія являє собою різновид запалення легенів, збудником якого є бактерії сімейства стрептокок (альфа-гемолітичний і бета-гемолітичний стрептокок). Цей мікроорганізм у вигляді аеробної палички практично завжди є в організмі людини. У більшості людей він розташовується в горлі, носі або в роті, але їх концентрації недостатньо, щоб ініціювати хвороботворний процес.
Незважаючи на те що люди носять в собі бактерії, пневмонія, викликана стрептококами, розвивається досить рідко і складає не більше 20% від загальної кількості випадків захворювання пневмонією. Активізація збудників відбувається в середовищі вологого теплого повітря, що робить хвороба сезонної (осінь і весна). Стрептококи можуть проявити себе не тільки як запалення легких, але і як ангіна (при підвищенні концентрації патогенних мікроорганізмів в зіві), риніт (носі) або фарингіт, ларингіт (у горлі).
Хвороботворна концентрація стрептококів в легенях, що викликає їх запалення, створюється на тлі ослаблення організму, тобто найчастіше є наслідком перенесення інших захворювань: кору, грипу, коклюшу або віспи. Більше цим видом пневмонії страждають діти. Причинами до розвитку процесу можуть стати і інші чинники ослаблення імунітету організму: надмірне вживання антибіотиків або імунодепресантів, важкі фізичні навантаження, хронічні види хвороб, вроджені патології зі схильністю до імунодефіциту.
Крім активізації власних збудників, джерелом хвороби можуть стати бактерії, що потрапили прямим шляхом з верхніх дихальних шляхів від хворої людини при вдиханні повітря. Іноді інфекція потрапляє в організм через кров і зовсім рідко заноситься лімфатичної рідиною з інших органів. Якщо в легенях створюються належні умови, то стрептококи швидко розмножуються, викликаючи гострий запальний процес.
Причини стрептококової пневмонії у немовлят криються в несформованої імунній системі. При цьому така пневмонія ділиться на дві категорії: внутрішньоутробну і придбану. В обставинах, коли жінка в період вагітності перенесла загострення хронічних захворювань або кровотечі, може розвинутися внутрішньоутробна пневмонія у плода.
За типом розвитку, стрептококова пневмонія може бути позалікарняної або госпітальною. Найбільш поширена позалікарняна форма, яка зароджується на тлі втрати імунітету при інфікуванні. Госпітальний тип проявляється після перебування на стаціонарному лікуванні понад 3-4 днів (причому до госпіталізації ознаки хвороби не помічали) і може мати вентиляційний характер або ініціюватися введенням препаратів або хірургічним втручанням.
Повернутися до змісту
Розвиток захворювання
Бактерії, потрапляючи на слизову оболонку і активно розмножуючись, призводять до зародження запальних вогнищ. Мікроорганізми стрімко проникають в плевральну зону. Часто мікроорганізм проникає в плевральну область, що призводить до розвитку ексудативного плевриту, який, як правило, і визначає першу початкову фазу розвитку хвороби. Захворювання починається стрімко і відразу приймає гостру форму. Вже на 2-3 день з’являється гнійний ексудат в плеврі. В крові спостерігається різке зростання лейкоцитозу. З’являються вогнища запалення в нижніх і середніх відділах легеневих. Якщо спочатку вогнища з’являються в одному з сегментів легені, то досить швидко запальна реакція перекидається на інші сегменти. Дрібні вогнища пошкодження тканини зливаються разом, і пневмонія набуває частковий характер.
Швидке збільшення концентрації хвороботворних бактерій призводить до набряку тканин органу, порушує вільне просування повітря по дихальних шляхах, формує зони абсцесу у вигляді горизонтальних гнійних порожнин. У зв’язку з ускладненням живлення тканин повітрям з’являється дихальна недостатність і кисневе голодування деяких внутрішніх органів. Підвищення навантаження на систему кровообігу веде до порушення серцевої функції. Таким чином може розвинутися небезпечне ускладнення пневмонії — серцева недостатність.
Повернутися до змісту
Симптоми хвороби
На відміну від інших видів пневмонії, стрептококова різновид відразу проявляється яскраво вираженими симптомами, що облягає початкове діагностування. Вже початок хвороби характеризується різким підйомом температури (до 39 градусів), помітним ознобом. З’являється міалгія та артралгія. Людина починає часто і тривало кашляти, причому розвиток хвороби призводить до кашлю з виділенням крові. Виникає задишка навіть в стані спокою і слабкість всього організму. Хворий починає відчувати біль у боці в області ураженої легені. Швидко прогресує інтоксикація організму.
При важкій формі хвороби може виникнути перикардит, сепсисы та гломерулонефрит на тлі хронічного абсцесу в легеневих тканинах. Поразка і ускладнення в судинній системі можуть стати причиною аритмії серця, задушливих нападів, часткової втрати пам’яті, акроцианозу.
Повернутися до змісту
Діагностика захворювання
Бурхливий початок хвороби значно підвищує ймовірність того, що хвора людина звернеться до лікаря вже на початковій стадії пневмонії, що при правильному діагностуванні дає хороший шанс на успішне лікування. Початковий діагноз зазвичай ставиться на підставі наступних передумов, таких як:
- нещодавнє перенесення інших захворювань (грип, фарингіт, коклюш тощо);
- яскраво виражені симптоми;
- виявлення ексудативного плевриту з характерною емпієма;
- виявлення бактерій стрептокока в мазках мокротиння;
- виявлення відхилень у пробі крові.
Первинне діагностування повинно будуватися на достовірному анамнезі. Перкуторне дослідження визначає притуплення звуку в області ураження, особливо в зоні розташування рідини в плеврі.
Аускультативне вислуховування визначає зони утрудненого дихання, хрипи. Найбільш ефективна рентгенографія, яка дає картину зон затемнення тканин легені, а при плевриті — наявність гнійної рідини. З допомогою загального аналізу крові виявляється:
- лейкоцитоз і можливе зміщення лейкоцитарної формули вліво;
- зміна ШОЕ;
- наявність тромбоцитопенії та анемії.
Більш точно поставити діагноз стрептококової пневмонії дозволяє мікробіологічне дослідження. Методом бактеріального аналізу виявляється збудник і його концентрація, а також перевіряється його стійкість до медичних препаратів.
Для більш точного діагностування й диференціювання стрептококової пневмонії від інших типів захворювання проводиться комплексна диференційована діагностика, що включає УЗД, біологічне та біохімічне тестування, комп’ютерну томографію та інші ефективні методи.
Повернутися до змісту
Лікування захворювання
Своєчасне лікування приводить до одужання хворого вже через 8-10 днів активної терапії. Важливою умовою є спокій і постільний режим для хворого. Після встановлення точного діагнозу і визначення типу стрептокока хворому прописують антибіотики. З метою усунення інтоксикації застосовується підвищений дозування діуретинів. Крім того, хворому рекомендується споживати велику кількість води або чаю. Для оптимізації бактеріальної флори призначаються еубіотики. Позитивний вплив надають полівітамінні комплекси.
Ексудативний плеврит лікується за допомогою дренування плевральної порожнини з промиванням і обробкою антисептиками.
При лікуванні стрептококової пневмонії у дітей і дорослих головне — не допустити ускладнень на інших органах.
Для цього використовуються методи фізіотерапії і вітамінної терапії.Стрептококова пневмонія найчастіше викликається ослабленням організму і виникненням імунодефіцитів. У зв’язку з цим важливе значення має профілактика захворювання: раціональне вітамінізоване харчування, активний спосіб життя, загартовування, профілактика ГРЗ, свіже повітря.