В ряду вірусних захворювань, які загрожують серйозними наслідками, не останнє місце віддається фолікулярній ангіні, інакше її ще називають гнійної. Об’єктами ураження в основному є мигдалини, найчастіше піднебінні. Хвороба іноді протікає досить важко, тому дуже важливо своєчасно виявити властиві їй ознаки і почати лікування.
Передумови для виникнення
Етіологія захворювання пов’язана з підвищеною активністю основних збудників: гноеродного бета-стрептокока (гемолітичного), вірусів різного роду, грибка Candida. Основні причини для розвитку ангіни — це переохолодження, нестача вітамінів і інших корисних речовин, порушення режиму харчування, загальна постійна втома. Часто хвороба виникає в холодний сезон або ж з-за локального переохолодження, наприклад, після ковтка крижаної води в спеку або вживання морозива. На частку ангін, викликаних стрептококами, припадає майже 90% всіх випадків.
Шляхи потрапляння в організм хвороботворних мікроорганізмів можуть бути різними, але всі таки виділяють два основних:
- інфекцію із зовнішнього середовища (екзогенний), разом з вживаною їжею, або ж повітряно-крапельним шляхом, при вдиханні зараженого повітря, найдрібніших краплинок слини і т. д.;
- підвищення активності мікрофлори, що вже знаходиться в організмі, і перехід її з стану умовно-патогенного в хвороботворні (ендогенний); цей шлях пов’язаний в основному зі зниженим імунітетом: в цьому випадку розмноження мікрофлори в ротовій порожнині відбувається безконтрольно, внаслідок чого розвивається запалення.
- іноді інфекція передається через предмети побуту.
Основний об’єкт поразки, піднебінні мигдалики, є парними лімфатичними вузлами. Основна їх функція — захист організму від атак мікробів, вірусів і т. д. Мигдалини (або гланди) беруть участь в утворенні лімфоцитів. В результаті збільшеної активності мікробів на тлі ослабленого імунітету починає розвиватися гнійний процес у фолікулах. І в результаті вже мигдалики є джерелом інфекції, сприяючи її поширення по організму за допомогою лімфатичної системи.
Поява ангіни можливо внаслідок тонзиліту в хронічній формі, синдрому запалення слизової оболонки носа (риніт), невиліковності гаймориту. Джерелом інфекції можуть бути хворі зуби і наявність інших інфекційних вогнищ в організмі людини.
Маючи такі передумови, які ускладнюються несприятливими погодними умовами, зниженими захисними функціями організму та іншими факторами, що людина може дуже легко підхопити ангіну навіть у літній період.
Повернутися до змісту
Особливості прояви недуги
Проявляють себе симптоми фолікулярної ангіни, як правило, в гострій формі. Неодмінними супутниками захворювання є:
- прояв лихоманки;
- підвищення температури тіла до позначки 40 градусів;
- загальна слабкість;
- неприємні відчуття і ломота в поперековому відділі, суглобах;
- різке зниження апетиту;
- збільшення лімфовузлів і їх болючість при обмацуванні;
- запалення піднебінних мигдалин, ділянок навколо них — це виглядає як почервоніння і набряклість;
- наявність білих, іноді жовтих бляшок (фолікули з початком гнійним процесом);
- складність і болючість при ковтальних рухах.
Навіть якщо прямі ознаки фолікулярної ангіни відсутні, повинна насторожити стійка температура, яку важко збити ліками жарознижуючої дії. Тим більше якщо з’являється відчуття сухості у роті, першіння в горлі, кашель.
Можливі розлади з боку шлунково-кишкового тракту (блювота і пронос), що може викликати фолікулярна ангіна у дітей, у дорослих можливі запори або затримка стільця. З боку серцево-судинної системи можуть з’явитися тахікардія і біль в області серця. При лабораторних дослідженнях часто виявляються зміни в складі крові: відбувається зростання лейкоцитів (понад 9 г/л), підвищення швидкості осідання еритроцитів.
Ангіна може протікати і без температури, однак ознаки, що допомагають виявити недугу, все ж присутні. До них відносяться:
- місцева гіперемія, тобто почервоніння мигдалин;
- підвищення місцевої температури тіла;
- набряклість;
- збільшення кислотності тканин;
- хворобливі відчуття.
У дітей можуть розвиватися симптоми більшої тяжкості: разом з температурою можливо затьмарення свідомості. Якщо у дитини значно уражено м’яке небо, в голосі з’являється гугнявість.
Повернутися до змісту
Можливі ускладнення при несвоєчасному лікуванні
Гнійна ангіна здатна викликати досить серйозні ускладнення:
- ниркову недостатність і зневоднення, які можуть бути наслідком неспроможності людини ковтати через хворобливих відчуттів;
- блокування дихальних шляхів із-за набряку;
- зараження крові (сепсис).
Дуже небезпечно скупчення гною в горлі. У цьому випадку біль стає все сильніше і носить пульсуючий характер. Можливе виникнення спазму жувальних м’язів, коли ковтати їжу хворий не може навіть в рідкому вигляді, і можливо її виливання через ніс. Такі симптоми є вагомою підставою для термінової госпіталізації.
Зараження крові може виникнути через поширення інфекції на внутрішню яремну вену, коли поруч з мигдалеподібної залози з’являється гнійний кишеню.
Запущені і недоліковані випадки ангіни здатні призвести навіть до ревматическому ураження серцевого м’яза з дуже серйозними наслідками.
Як прояв ускладнень місцевого характеру може виникати гостра форма гнійного лімфаденіту, коли запалюються лімфатичні вузли, і навіть флегмона шиї — важке захворювання, здатне привести до летального результату.
Нерідкі загальні ускладнення: міокардит (запалення серцевого м’яза), інфекційний поліартрит, менінгіт (запальний процес в оболонках головного та спинного мозку), пієлонефрит.
Повернутися до змісту
Методи терапевтичного впливу
Основне лікування при фолікулярній ангіні — прийом антибіотиків, призначених лікарем. Але курс лікування обов’язково має бути комплексним, включаючи коригування раціону, режиму сну і застосування необхідних процедур.
Встановлення точного діагнозу здійснюється тільки після ретельного обстеження лікарем, особливо якщо захворіла дитина.
Використовуються методи опитування, фарингоскопия, ларингоскопія, можливі додаткові дослідження у вигляді бакпосевов і т. д.
Хворий під час лікування може перебувати вдома, якщо відсутні прямі показання до госпіталізації. Як правило, ознаки хвороби проходять днів через десять при дотриманні певних умов:
- обов’язково дотримання постільного режиму аж до початку дії антибактеріальних препаратів;
- полоскання ротової порожнини і горла розчином звичайної солі (1/2 ч. ложки на 1 ст. теплуватою води), відварами лікарських трав (ромашки аптечної, шавлії). Це знадобиться для виведення скупчується гною. Полоскати горло бажано щогодини;
- вживання великого об’єму рідин у теплому вигляді: чай, трав’яний відвар, компот, молоко;
- дотримання збалансованої вітамінної дієти;
- виконання процедур у вигляді парових інгаляцій;
- регулярний прийом призначених медичних препаратів — це одна з головних умов на шляху до швидкого одужання.
Серед медикаментозних засобів, що використовуються для лікування ангіни, в тому числі і у дітей, сульфаніламідні препарати (стрептоцид), антибіотики, що належать до пенициллиновому ряду, амоксицилін, еритроміцин, тетрациклін. Якщо ж у пацієнта є непереносимість препаратів ряду пеніциліну, призначаються суммамед, хемоцин та інші подібні антибіотики.
Для зниження температури тіла, усунення ломоти в суглобах можуть бути призначені парацетамол, ібупрофен, німесил і аспірин. Щоб запобігти можливі алергічні реакції, не зайвим буде супрастин або діазолін.
Застосування антимікробних препаратів відноситься до методів етіотропної терапії, тобто ліки діють безпосередньо на причину — збудника хвороби (мікроорганізмів). Ці методи можуть включати змазування уражених мигдаликів спеціальними масляними розчинами, введення безпосередньо в мигдалини медпрепаратів, відсмоктування за допомогою вакуумного насоса гною з фолікул.
Корисними можуть бути фізіотерапевтичні процедури у вигляді опромінення гланд ультрафіолетом, надвисокочастотним випромінюванням (НВЧ), електрофорезу, різних інгаляцій.
До найрадикальніших методів відноситься видалення мигдаликів, проте і тут є свої підводні камені. Приміром, не можна видаляти гланди при гемофілії, ниркової або серцевої недостатності, порушеннях обміну речовин у важкій формі. Вагомим аргументом для хірургічного втручання є сильне збільшення мигдаликів, що приводить до утруднення дихання, ковтання, а також поширення гнійного процесу на прилеглі тканини.
Найчастіше, ангіна такого роду у дітей може супроводжуватися нежиттю. Тому найкраще промивати носик дитини засобами, що містять морську сіль. До таких препаратів, наприклад, відносяться Аквалор, Аква Маріс. Останнє засіб може застосовуватись за допомогою спеціального пристрою, зручного у використанні.
Повернутися до змісту
Домашні засоби лікування і правильне харчування
Організм під час хвороби, особливо дитини, повинен отримувати речовини, необхідні для відновлення нормального функціонування. Оскільки вживання їжі в твердому стані викликає труднощі, раціон необхідно скласти з рідких страв: супів, овочевих і м’ясних нежирних бульйонів, каші рідкої консистенції.
Досить ефективним засобом боротьби з ангіною є звичайна домашня буряк. Її необхідно дрібно натерти на тертці, вичавити з отриманої маси сік у кількості 1 склянки і змішати його з 1 столовою ложкою столового оцту. Отриманим розчином потрібно полоскати горло якомога частіше, до 6 разів на день.
Непогано при полоскання себе зарекомендував сік каланхое, розведений кип’яченою водою один до одного.
Дуже хороший засіб при лікуванні ангіни — прополіс, природно, натуральний. Невеликий шматочок можна покласти на ніч за щоку або розжовувати протягом дня після прийому їжі. Добова норма — близько 5 грам. При прийомі прополісу необхідно враховувати ймовірність виникнення алергічних реакцій, тому застосовувати його краще з обережністю.
З природних засобів підійде і суміш ромашки аптечної, квіток календули і евкаліптового листя. Змішане в рівних частках суміш потрібно добре подрібнити і настоєм (1 ст ложка суміші на 1,5 склянки гарячої води) полоскати горло. У цьому випадку лікування ангіни може зайняти тривалий час, але вплив його досить ефективно. Поряд з видаленням запального процесу відбувається загартовування горла: для цього полоскання потрібно починати з температури настою близько 25 градусів Цельсія і поступово знижувати (протягом 10 днів) до позначки +16 градусів.
У будь-якому випадку потрібно пам’ятати: лікування народними і домашніми засобами — лише допоміжний компонент загальної обов’язкової програми позбавлення від такої недуги, як фолікулярна ангіна. Звернення до лікаря просто необхідно для виявлення та постановки точного діагнозу на початкових стадіях захворювання. Ігнорування медикаментозного лікування може призвести до небажаних наслідків.