У новому дослідженні вчені зосередилися на вивченні хропіння та тому, як воно впливає на наш мозок та когнітивні функції. Тепер дослідники з Королівського коледжу Лондона вважають, що нічні трелі не лише заважають спати сусідові, а й здатні пошкодити наш мозок, пише Daily Mail.
У ході дослідження британські вчені разом із колегами з Німеччини та Австралії відібрали 27 чоловіків віком від 35 до 70 років, у яких нещодавно було діагностовано синдром обструктивного апное сну (СОАС), проте в іншому вони були повністю здорові. Відзначимо, що знайти таких пацієнтів досить важко, тому що, як правило, СОАС також супроводжується ожирінням або іншими захворюваннями, наприклад діабетом, депресією або серцево-судинними хворобами.
Науковці вважають, що саме через ці додаткові чинники, їх колегам раніше ніяк не вдавалося виявити цей зв’язок між апное та порушенням когнітивних здібностей людини. Річ у тому, що ці супутні захворювання фактично є факторами ризику зниження розумових здібностей у людини.
Під час дослідження вчені також обстежили контрольну групу чоловіків з аналогічним статусом здоров’я та освіти, які не страждали на СОАС. Усі реципієнти носили електроенцефалографічні шапочки, які вимірювали їхню мозкову активність під час сну. Крім того, дослідники фіксували рівень кисню в крові, частоту серцевих скорочень, дихання, рух очей та ніг. Також дослідники перевірили когнітивні функції реципієнтів.
Результати дослідження свідчать про те, що чоловіки з важкою формою СОАС були менш пильними й мали найгірші виконавчі функції, у тому числі йдеться про здатність досягати мети та залишатися зосередженим. Також результати дослідження свідчать про те, що у тих, хто страждає на апное, також була гірша короткочасна пам’ять. До того ж вчені також виявили, що чим м’якшою була форма СОАС, тим слабшим був його вплив на когнітивні функції та мозок реципієнтів.
За словами провідної авторки дослідження, докторки Івани Розенцвейг, яка очолює Центр пластичності сну та мозку у Королівському коледжі Лондона, вони з колегами поки не знають, яким чином апное ушкоджує мозок людини. Однак припускають, що це може бути пов’язане з переривчастим рівнем кисню або змінами кровотоку до мозку.
Науковці відзначають, що потрібно більше досліджень, щоб зрозуміти, як саме хропіння впливає на мозок людини, проте результати дослідження свідчать про те, що апное призводить до зниження потужності мозку, що своєю чергою впливає на пам’ять, розумові здібності, у тому числі прийняття рішень, час реакції та сприйняття.