З ХСН класифікація заснована на локалізації захворювання, ступеня недостатності кровообігу, а також ознаками функціональної недостатності серця.
Кілька слів про ХСН
Перш ніж перейти до розгляду варіантів класифікації ХСН (хронічної недостатності серця), слід сказати, що хронічна серцева недостатність — це захворювання, що розвивається протягом тривалого часу (від декількох тижнів до декількох років) і виникає внаслідок зменшення перекачувальної функції міокарда, викликане рядом причин. Можна виділити дві основні причини захворювання:
- перевантаження міокарда надмірною кількістю крові або/і тиском з причини гіпертонії, вад серця і т. д.;
- зменшення здатності серця скорочуватися внаслідок зниження його маси і дегенеративних змін, викликаних низкою серцевих захворювань.
Слід зазначити, що зниження маси міокарда відбувається за таких патологічних процесів, як випинання истонченной стінки міокарда (аневризма), інфаркт, постінфарктний кардіосклероз і т. д. а дегенеративні зміни в міокарді, викликаються такими захворюваннями, як міокардіодистрофія, запальні ураження серця і т. п. перераховані вище причини виникнення ХСН призводять до розладів енергетичного обміну в м’язі серця та інших патологічних змін в роботі міокарда. Так, на початку розвитку захворювання спостерігається прискорене серцебиття, задишка, відчуття мерзлякуватості при виконанні фізичних вправ і фізичної роботи, швидка стомлюваність, відчуття нестачі повітря, слабкість.
При подальшому розвитку хвороби пацієнти страждають від застійних явищ в обох колах кровообігу, призводять до невиліковних змін у тканинах і органах.
Повернутися до змісту
Класифікація ХСН в залежності від локалізації
Дана класифікація нерідко застосовується в медичній практиці. Згідно їй ХСН можна розділити на:
- недостатність лівого шлуночка серця (лівошлуночкова);
- недостатність правого серцевого шлуночка (правошлуночкова).
Недостатність лівого серцевого шлуночка призводить до застою рідини і підвищення тиску у венозній судинній мережі малого кола кровообігу, а недостатність правого шлуночка — до таких же наслідків в судинній мережі великого кола кровообігу. Крім того, затримка крові у венозній судинній мережі малого кола кровообігу, внаслідок лівошлуночкової недостатності, що призводить до гіпертонії дрібних легеневих артерій. Це, в свою чергу, перешкоджає появі набряків легенів, але сприяє збільшенню тиску в стовбурі легенів і правом серцевому шлуночку, що в кінцевому результаті спричиняє за собою недостатність правого шлуночка.
Крім того, у разі недостатності лівого шлуночка хворого турбує задишка, що виникає навіть при мінімальному фізичному роботі і виконанні фізичних вправ. При прогресуванні захворювання задишка починає турбувати і в стані спокою, наприклад, у положенні лежачи, тобто виникає ортопное. Крім того, в нічний час починаються приступи серцевої астми, а фізична робота нерідко призводить до виникнення легеневих набряків.
При недостатності правого шлуночка хворих турбують гіпостатіческіх набряки, що виникають у нижній частині тіла, які з часом стають постійними. Крім набряків спостерігається зниження добового об’єму сечі, збільшення печінки застійного характеру, скупчення рідини в черевній порожнині, метеоризм, застійний гастрит, на тлі якого має місце нудота і відсутність апетиту. А при хронічному звуження мітрального клапана з’являється кашель і кровохаркання.
Повернутися до змісту
Класифікація за стадіями ХСН недостатності кровообігу
Цей варіант класифікації ХСН розроблений радянськими терапевтами Володимиром Харитоновичем Василенко і Миколою Дмитровичем Стражеско і налічує 3 стадії недостатності кровообігу. Крім того, дана класифікація хронічної серцевої недостатності дозволяє виділити і доклінічну стадію ХСН, діагностувати яку можна тільки з допомогою спеціальних методик і тестів.
Таким чином, за класифікацією терапевтів Стражеско Н.Д. і Василенко В. Х. виділяють три стадії ХСН I стадії, II стадію (ділиться на II А і II Б) і III стадію.
Для першої стадії ХСН характерно поява специфічних симптомів (тахікардії, швидкої стомлюваності, задишки) тільки у випадку фізичного навантаження. Для другої стадії ХСН характерно поява зворотних змін в органах і тканинах, які обумовлені явищами застою в них. Ця стадія поділяється на II А і II Б стадії. Стадії II А притаманні неяскраво виражені застійні явища, які діагностують лише в якомусь одному колі кровообігу. ІІ Б стадія характеризується появою набряків тканин і органів внаслідок застою крові в обох колах кровообігу, великому і малому. В ході третьої стадії постійні набряки призводять до невиліковним змін в органах і тканинах: розвивається склероз, гіпоксія і патології, викликані нестачею білкового харчування. Таким чином, можлива поява таких захворювань, як цироз печінки, відкладення гемоглобиногенного пігменту в легенях і т. п.
Повернутися до змісту
Класифікація ХСН за класами функціональної недостатності серця
Слід зазначити, що, крім поділу хронічної серцевої недостатності на класи в залежності від стадії недостатності кровообігу та в залежності від локалізації, кардіологами Сполучених Штатів Америки розроблено поділ ХСН за класами функціональної серцевої недостатності: I, II, III і IV класи. При I класі гемодинаміка не порушена, однак мають місце ознаки гіпертрофії серцевого м’яза.
II клас функціональної серцевої недостатності супроводжується збільшенням кров’яного тиску у венозній мережі і тиску в шлуночках і венозному стовбурі при фізичних навантаженнях. Патологічні розлади кровообігу в стані спокою спостерігаються при IV і III класах функціональної серцевої недостатності.
Повернутися до змісту
Методи лікування ХСН
Необхідно сказати, що хронічна серцева недостатність лікується в основному амбулаторно. Класичний курс терапії ХСН включає, перш за все, лікування і профілактику основного серцевого захворювання, наприклад, стенокардії. Терапія основної хвороби доповнюється певними обмеженнями рухової активності, зменшенням психоемоційного напруги, обов’язковими заняттями лікувальною фізкультурою.
Хворому показана особлива дієта, страви якої повинні підбиратися з урахуванням підвищеної потреби організму в білках і вітамінах. Дієтотерапія хворих ХСН передбачає обмеження добового споживання кухонної солі до 1-2 м і зменшення добового об’єму рідини до 0,8-1,2 л.
Крім фізіотерапевтичних методів і дієти, лікування хронічної серцевої недостатності неможливо без застосування медикаментозних засобів. В першу чергу для лікування ХСН застосовуються серцеві глікозиди, курс прийому яких підбирається строго індивідуально лікарем. Крім глікозидів, показаний прийом діуретиків у комплексі з калійвмісними препаратами. У процесі лікування хворий повинен постійно перебувати під медичним наглядом для відстеження динаміки набряків, задишки і т. п.
Крім застосування серцевих глікозидів і сечогінних засобів, хворому нерідко призначають препарати, що розширюють периферичні судини і покращують кровообіг в цілому.
Однак дані медичні засоби мають ряд побічних ефектів, що посилюють перебіг ХСН, таких як зниження артеріального тиску, поява набряків, які мають резистентність до діуретиків, виникнення тахікардії і т. п.
Таким чином, в будь-якому випадку і схему лікування, і безпосередньо саме лікування хронічної серцевої недостатності повинен контролювати лікар. У цілому необхідно відзначити, що прогноз при ХСН залежить не тільки від ефективності терапії, але й від ступеня недостатності кровообігу.