У більшості випадків хворі виявляються на прийомі у спеціаліста, коли розвинулася гіпертонічна хвороба 2 ступеня. Хоча лікарі у всьому світі стверджують, що починати лікування гіпертонії необхідно з 1 ступеня захворювання. Чому ж так відбувається? Чому не лікують 1 ступінь гіпертонії? Відповідь дуже проста: при захворюванні 1 ступеня яких-небудь характерних симптомів не існує і тому хворий навіть не підозрює, що він хворий. Гіпертонію 1 ступеня в основному можуть виявити випадково, при плановому медичному огляді.
Ось тому в основному лікарям доводиться починати лікування гіпертонії 2 ступеня, коли її симптоми яскраво виражені, а саме систолічний тиск піднімається від 170 мм і вище ртутного стовпа, а діастолічний — від 105 мм.
Так що ж таке гіпертонічна хвороба 2 ступеня? Чим вона відрізняється від 1 ступеня недуги? І чим небезпечно саме захворювання? Так, симптомів хвороби багато, факторів ризику отримати недуга теж чимало і небезпека для життя існує. Але про все детальніше.
Чинники, які можуть провокувати розвиток гіпертонії 2 ступеня
До основних факторів ризику відносять:
- спадкова схильність;
- дуже часті стресові ситуації і неврози;
- ожиріння або надлишок маси тіла;
- зловживання спиртними напоями та тютюновими виробами;
- часте вживання гострих і солоних страв;
- вік людей (для жінок — після 60 років, для чоловіків — після 50-55 років);
- цукровий діабет.
Причин достатньо, і якщо основна — спадкова схильність, тут вже нічим не допоможеш, тобто усунути такий фактор неможливо. Але якщо причина недуги криється в іншому, то вирішити її можна, потрібно тільки постаратися вести здоровий спосіб життя і дотримуватися правильного харчування.
Повернутися до змісту
Симптоматика і діагностика недуги
Гіпертонічна хвороба 2 ступеня зазвичай розвивається на протязі довгого часу. Відбувається поступове, протягом декількох років, нарощування тиску. Відбувається це в результаті, як писалося вище, відсутність специфічних симптомів для гіпертонії 1 ступеня. Тому хворий починає звертати увагу на такі часті явища при гіпертонії 2 ступеня, як:
- постійні потиличні і головні болі;
- почуття втоми вранці і швидка стомлюваність протягом дня;
- раптові напади нудоти;
- прискорене серцебиття і відчуття пульсації в області голови;
- оніміння пальців ніг і рук, особливості їх кінчиків;
- виникнення мушок перед очима, потемніння в очах;
- розлади сну;
- зниження працездатності;
- набряки повік і обличчя.
Повернутися до змісту
Діагностика гіпертонії 2 ступеня
Всі перераховані вище симптоми є лише припущенням розвитку захворювання, тобто ставити точний діагноз виходячи з них не можна.
Для постановки точного діагнозу проводять вимірювання артеріального тиску вранці і ввечері протягом 2 тижнів.
Зазвичай хвороба діагностують двома способами:
- физикальном;
- інструментальним.
Спочатку проводять физикальную діагностику, за допомогою якої вдається оцінити периферичні тканини і судини на їх наявність набряків. За допомогою физикальной діагностики вислуховують легені і серце, проводять перкусію судинного пучка і перкуторно визначають конфігурацію серця.
Інструментальний спосіб діагностування робиться для того, щоб розпізнати порушення в роботі внутрішніх органів, які могли призвести до розвитку гіпертонії 2 ступеня. До найбільш популярних методів інструментального обстеження відносять УЗД внутрішніх органів та ЕКГ серця. За допомогою проведення УЗД дізнаються про стан печінки, нирок, ендокринної та підшлункової залози. Дуже часто за допомогою УЗД можна виявити не тільки захворювання, яке могло викликати розвиток гіпертонії 2 ступеня, але і його ускладнення.
Ехокг серця проводять з метою виявлення гіпертрофії лівого шлуночка, а якщо це декомпенсація — то виявляють дилятацію. Нарівні з Ехокг застосовують ЕКГ і поєднання застосування цих двох методів, відстежують ускладнення, до яких може призвести гіпертонічна хвороба 2 ступеня.
Повернутися до змісту
Класифікація гіпертонії 2 стадії
Класифікація хвороби безпосередньо залежить від ризику ураження органів, таких як серце, нирки, мозок, очі і кровоносні судини, а також від факторів, які здатні обтяжувати хвороба. До факторів, які здатні обтяжувати хвороба відносять неправильне харчування, малорухливий спосіб життя, зловживання спиртними напоями та тютюном, супутні захворювання, генетична схильність, старий вік.
Виходячи з цього існує 4 ступеня ризику недуги.
Ризик першого ступеня полягає в тому, що обтяжливих факторів захворювання не існує. При цьому ризик ураження інших органів існує, але в малій кількості — не більше 15%. Але діагноз гіпертонічна хвороба 2 стадії з 1 ступенем ризику практично не виставляється лікарями. Більш ніж 15% хворих страждають другим і наступними ризиками недуги.
Гіпертонічна хвороба 2 стадії з другим ступенем ризику дуже схожа з першою. Характерні обтяжливі фактори, але не більше двох або їх повна відсутність. Однак ризик ураження органів зростає до 20%.
При захворюванні з третьої ступенем ризику відбувається ураження органів з 20 до 30 %, а обтяжливих факторів може бути більше трьох.
4 ступінь ризику гіпертонії 2 стадії визначають у результаті наявності більше трьох обтяжливих факторів, а поразка органів сягає понад 30 %.
Повернутися до змісту
Як лікують недуга?
Лікуванням цього захворювання повинен займатися лікар, але ні в якому випадки сам хворий. Самолікування може призвести до серйозних ускладнень, які загрожують втратою життя або інвалідністю. Бажано, щоб лікування було розпочато як можна швидше.
Насамперед лікар з пацієнтом повинен постаратися усунути чинник, який міг спровокувати недугу. Для цього хворий повинен повністю відмовитися від тютюну і алкоголю, міцної кави та чаю. Вживання солі і рідини повинне бути зведене до мінімуму. Лікарем призначається пацієнту дієта, при якій виключаються гострі блюда, легкозасвоювані вуглеводи та жири. Зводиться до мінімуму вживання продуктів, які містять холестерин. Тому копчені, жирні, смажені страви повинні назавжди залишатися під забороною для хворого. Пацієнт з лікарем намагаються скласти правильний режим сну, фізичної активності і відпочинку. Щоб не виникало стресових ситуацій лікар прописує хворому заспокійливі засоби, такі як корвалол, барбовал та ін.
Хворому призначаються обстеження, такі як аналізи сечі і крові, ЕКГ, УЗД серця. Лікуючий лікар в обов’язковому порядку направляє пацієнта за консультацією до окуліста, невролога та кардіолога. Після, виходячи з отриманих даних, підбирається лікарем медикаментозне лікування. Щоб лікування проходило успішно, хворому необхідно дотримуватися правильне дозування препаратів і чітке час їх прийому.
Всім хворим гіпертонією 2 ступеня призначається діуретик. Це може бути і тиазид, і равел, і диувер. Такі діуретики виводять зайву рідину з організму, а це призводить до зниження тиску.
Лікар призначає вживання інгібіторів АПФ, які приводять до розслаблення судин і блокування виробництва гормонів, їх звужують. Найпопулярнішими з такої групи препаратів є лізиноприл та каптоприл. Однак для застосування цієї групи препаратів є протипоказання. Так, інгібітори протипоказані жінкам в положенні, людям з проблемами нирок.
У більшості випадків перед тим як призначити препарат з групи інгібіторів, лікар призначить аналіз крові, щоб виключити захворювання нирок. Якщо порушень у роботі нирок не виявлено, то препарати групи інгібіторів призначаються, але через пару тижнів після початку їх прийому знову здається аналіз крові. Якщо лікар збільшує дозу препарату, то теж здається аналіз.
Призначаються блокатори ангинотензиновых рецепторів, які за дії дуже схожі на інгібітори. Часто з такої групи препаратів призначають валсартан або кандесартан.
Для уповільнення частоти серцевих скорочень призначають прийом бета-блокаторів. В результаті уповільнення частоти серцевих скорочень відбувається зниження навантаження на орган. До ефективніших препаратів цієї групи відносять піндолол і тимолол.
Для контролю на м’яз серця і судини дії кальцію в лікуванні призначають блокатори кальцієвих каналів. Для лікування гіпертонії 2 ступеня з успіхом застосовують з цієї групи препаратів фелодипін і амлодипін.
Лікування не обходиться і без сечогінних засобів. Найбільш часто з сечогінних препаратів призначають трифас або фуросемід.
Повернутися до змісту
Лікування гіпертонічної хвороби 2 ступеня народними засобами
Якщо хворий прихильник народної медицини, то лікування хвороби народними засобами має бути схвалена лікарем. Деякі трави і рослини можуть чинити сильний вплив, що здатне призвести до значних ускладнень. Особливо це стосується пацієнтів, у яких в наявності є супутні недуги. В основному для лікування недуги застосовують заспокійливі настої з глоду, ромашки аптечної, перцевої м’яти, меліси.
Народна медицина радить їсти побільше чорноплідної горобини і меду, пити відвари шипшини і цитрусові напої, зелений чай. Всі ці продукти і напої багаті вітаміном С і здатні знижувати артеріальний тиск, що дуже необхідно ослабленою м’язі серця.