Сучасні бета-адреноблокатори — препарати, які призначають при терапії серцево-судинних захворювань, зокрема, гіпертонічної хвороби. Існує широкий асортимент препаратів даної групи. Вкрай важливо, щоб лікування призначав виключно лікар. Самолікування категорично заборонено!
Бета-адреноблокатори: призначення
Бета-блокатори — це дуже важлива група препаратів, які призначають пацієнтам з гіпертонією і хворобами серця. Механізм роботи ліків полягає у впливі на нервову систему. Ліки цієї групи відносяться до найбільш важливих засобів при лікуванні таких захворювань, як:
- артеріальна гіпертонія;
- ішемічна хвороба;
- серцева недостатність;
- синдром подовженого інтервалу QT;
- аритмії різної етимології.
Призначення цієї групи препаратів виправдано при лікуванні хворих з синдромом Марфана, мігренню, абстинентним синдромом, пролапсом мітрального клапана, аневризмою аорти і в разі вегетативних кризів. Призначати препарати повинен виключно лікар після детального огляду, діагностики хворого і збору скарг. Незважаючи на вільний доступ лікарських засобів в аптеках, ні в якій мірі не можна самостійно підбирати собі ліки. Терапія бета-блокаторами є складним і серйозним заходом, який може як полегшити життя хворому, так і істотно нашкодити їй при некоректному призначення.
Повернутися до змісту
Бета-адреноблокатори: різновиди
Список препаратів цієї групи дуже великий.
Прийнято виділяти такі групи блокаторів бета-адреналінових рецепторів:
- менше уповільнюється частота скорочень серця;
- не так знижується насосна функція серця;
- менше підвищується периферична опірність судин;
- не так великий ризик розвитку атеросклерозу, оскільки вплив на рівень холестерину в крові мінімально.
Разом з тим обидві різновиди медикаментів однаково ефективні в зниженні тиску. Побічних ефектів від прийому цих ліків теж менше.
Список препаратів, які володіють симпатоміметичної активністю: Сектраль, Корданум, Целипролол (з групи кардіоселективних), Алпреноло», Тразікор (з групи неселективних).
Не володіють цією властивістю наступні медикаменти: кардіоселективні ліки Бетаксолол (Локрен), Бісопролол, Конкор, Метопролол (Вазокордин, Энгилок), Небіволол (Небвет) та неселективні Надолол (Коргард), Анаприлін (Індерал).
Повернутися до змісту
Ліпо – і гідрофільні препарати
Ще один вид блокаторів. Ліпофільні ліки розчиняються в жирах. При попаданні в організм ці ліки значною мірою переробляється печінкою. Дія ліків даного виду досить довго, оскільки вони швидко виводяться з організму. Разом з тим вони відрізняються кращим проникненням через гематоенцефалічний бар’єр, через який в мозок проходять поживні речовини і виводяться відходи життєдіяльності нервової тканини. Крім того, доведено менший відсоток смертності серед пацієнтів з ішемією, які брали ліпофільні блокатори. Однак ці препарати мають побічні ефекти на ЦНС, викликають безсоння, депресивні стани.
Гідрофільні ліки добре розчиняються у воді. Вони не проходять процес метаболізму в печінці, а виводяться більшою мірою через нирки, тобто з сечею. При цьому вид медикаменту не піддається змінам. Гідрофільні препарати мають пролонговану дію, оскільки виводяться з організму не дуже швидко.
Деякі ліки мають властивості як липо – так і гідрофільних, тобто однаково успішно розчиняються в жирах, так і у воді. Такою властивістю володіє Бісопролол. Це особливо важливо в тих випадках, якщо у хворого є проблеми з нирками чи печінкою: організм сам «вибирає» для виведення ліків ту систему, яка знаходиться в більш здоровому стані.
Зазвичай ліпофільні блокатори приймають незалежно від прийому їжі, а гідрофільні блокатори приймають перед прийомом їжі, запиваючи великою кількістю води.
Підбір бета-блокатора — дуже важлива і дуже складна задача, оскільки вибір конкретного ліки залежить від багатьох факторів. Всі ці фактори може врахувати тільки кваліфікований фахівець. Сучасна фармакологія має в своєму розпорядженні широким асортиментом дійсно ефективних препаратів, тому найважливіша першочергове завдання хворого — знайти хорошого лікаря, який грамотно підбере адекватне для конкретного хворого лікування і визначить, які ліки для нього краще. Тільки в такому випадку медикаментозна терапія принесе результат і в прямому сенсі слова продовжить життя хворому.
Повернутися до змісту
Як працюють бета-блокатори?
У першу чергу потрібно розібратися, що впливає на роботу серця. Зокрема, в організмі людини є адреналін. Це гормон, який викликає стимуляцію бета-1 і бета-2-адренорецепторів. У свою чергу, препарати блокують бета-1-адренорецептори, тим самим захищаючи серце від негативного впливу на нього гормону. Внаслідок прийому бета-адреноблокаторів відбуваються наступні процеси:
- скорочення серця відбуваються рідше, сила скорочень теж зменшується;
- знижується тиск;
- знижується серцевий викид;
- знижується рівень секреції і концентрації в плазмі реніну;
- барорецепторные механізми дуги аорти і синокаротидного синуса перебудовуються;
- знижується центральний симпатичний тонус;
- знижується периферичний тонус кровоносних судин;
- виявляється кардіопротекторний ефект, тобто захист серця від атеросклерозу.
Бета блокатори надають і антиаритмічний ефект: больові відчуття в серці знижуються, напади стенокардії теж стають рідше. Але потрібно пам’ятати про те, що при діагнозі артеріальна гіпертензія дані ліки не призначаються. Винятком є скарги на повторювані серцеві напади і болі в грудині.
Все це полегшує роботу серця, істотно знижує ризик розвитку нападу стенокардії та смерті від серцевого нападу. Але прийом даної групи препаратів і супроводжується побічними ефектами. Це пов’язано з тим, що, блокуючи бета-1-адренорецептори, ліки і блокує бета-2-адренорецептори. Це і викликає такі побічні реакції. При цьому існує пряма залежність між селективністю препарату і побічними реакціями: чим вона вище, тим менше негативних реакцій викликає ліки.
Повернутися до змісту
Сучасні бета блокатори: список
Сучасна медицина має у своєму розпорядженні широким асортиментом бета-блокаторів. При цьому багато лікарі воліють лікувати пацієнтів препаратами не нижче 2-го покоління. Найбільш широко поширені такі:
Всі препарати для зниження тиску працюють приблизно однаково. Відрізняється їх дія у зниженні розвитку захворювань серцево-судинної системи. І головне завдання препаратів — профілактика ускладнень гіпертонії. Саме з цією задачею блокатори справляються по-різному.
Ефективність сучасних засобів вище, ніж у ліків попередніх поколінь. Це пояснюється і тим, що при більшій ефективності сучасні препарати викликають набагато менше побічних дій, що дозволяє призначати їх різним категоріям хворих.