Альфа-адреноблокатори

Альфа-адреноблокатори входять до групи лікарських препаратів, чиє дію спрямоване на уповільнення нервових імпульсів, що проходять крізь адренергічний синапс. Їх дія заснована на тимчасовій блокування α1— і α2-адренорецепторів.

Прием альфа адреноблокаторов

Своє застосування препарати знайшли в особливій системі лікування артеріальної гіпертензії, зарекомендувавши себе досить ефективним засобом. В урології альфа-блокатори допомагають домогтися поліпшення сечовипускання, що особливо важливо при захворюваннях передміхурової залози.

Класифікація альфа-адреноблокаторів

В залежності від спектру дії альфа-адреноблокатори поділяються на два види. Ті з них, що здатні блокувати виключно α1-адренорецептори, називають селективними. Під вплив неселективних потрапляють α1-адренорецептори і α2-адренорецептори. Ефективні як гіпотензивного засобу і в лікуванні аденоми простати.

Неселективні блокатори призначаються для діагностики доброякісних пухлин, при лікуванні мігреней, порушень периферичного кровообігу, мозкового кровообігу, абстинентного синдрому (запою) і гіпертонічного кризу. Їх дія відрізняється нетривалим ефектом, що виключає можливість застосування в якості постійних гіпотензивних препаратів.

Повернутися до змісту

Лікування альфа-адреноблокаторами в урології

Классификация адреноблокаторовУрологи традиційно використовують лише п’ять препаратів з групи альфа-адреноблокаторів, що дозволяють запобігти гостру затримку сечовипускання або ж надати лікувальну дію при хронічному простатиті, захворюванні аденоми простати. В першу чергу увагу фахівця-уролога звернено до алфузозину і тамсулозину завдяки їх здатності блокувати альфа-адренорецептори гладких м’язів сечового міхура і передміхурової залози, уретри в рази ефективніше, ніж гладку мускулатуру кровоносних судин. Властивість дозволяє препаратів впливати на артеріальний тиск незначно.

У деяких випадках можливе призначення застосовуються в кардіології теразозина і доксазозина. Їх прийом вимагає особливої обережності. Перша доза здатна стати причиною ортостатичний непритомності. Необхідно суворо дотримуватися вказівок свого лікуючого лікаря, а якщо таких немає, то інструкції із застосування, що додається до упаковки з лікарським засобом.

У вкрай рідкісних випадках для відновлення сечовипускання може бути виписаний празозин.

Повернутися до змісту

Лікування альфа-адреноблокаторами у кардіології

Механизм действия альфа адреноблокаторовКардіологія цінує ці препарати через можливість зниження ризику розвитку атеросклерозу. Корисна властивість забезпечено зміною ліпідного профілю і рівня холестерину в плазмі крові. Препарати володіють здатністю знижувати рівень артеріального тиску, не підвищуючи частоту серцевих скорочень, при цьому вони не роблять впливу на потенцію або рівень глюкози в крові. Також серед переваг і скромне число побічних ефектів, основним з яких є реакція на першу дозу. Для пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю альфа-адреноблокатори можуть прописуватися в поєднанні з бета-адреноблокаторами.

На підставі досліджень, проведених КИППАГом, вдалося з’ясувати, що прийом празозину в якості основного лікарського засобу в антигипертензивном курсі дає позитивний результат у 50% хворих. Стабільного результату вдається добитися в більшості випадків через півроку лікування. У деяких — вже через місяць. Фахівці відзначають зниження ефективності препарату на 5-й день прийому без збільшення дозування. Зазначено, що прийом альфа-адреноблокаторів у деяких випадках стає причиною затримки рідини в організмі, у цьому випадку паралельно призначають сечогінні засоби.

Повернутися до змісту

Список найбільш популярних засобів даної групи

Применение альфа адреноблокаторов при высоком давленииДигідроерготамін і дигидроэрготоксин знаходяться в більш виграшному положенні, ніж алкалоїди ріжків завдяки успішним експериментів по зниженню токсичності. Вони дозволяють домагатися зниження артеріального тиску шляхом пригнічення судинорухового центру та блокуванням адренорецепторів судин. Частота прийому дорівнює 2-3 на добу.

Призначення фентоламіну доцільно при необхідності знизити артеріальний тиск, відновити кровопостачання м’язів або шкіри, зняти спазм периферичних судин. Високої ефективності вдалося досягти пацієнтам, страждаючим від пролежнів, трофічних виразок кінцівок, ендартеріїту та хвороби Рейно.

Для зниження артеріального тиску, відновлення кровопостачання м’язів або шкіри і зняття спазму периферичних судин призначається фентоламін. Препарат добре зарекомендував себе при прийомі пацієнтами з хворобою Рейно, ендартеріїтом, пролежнями, трофічними виразками кінцівок. Частота прийому досягає 5 разів на добу.

Відновити периферичний кровообіг і купірувати гіпертензивний криз допомагає прийом тропафена. Після введення внутрішньом’язово, підшкірно або внутрішньовенно артеріальний тиск знижується, периферичні судини розширюються.

Для пацієнтів з гіпертензивними кризами, супутніми психічними навантаженнями, які страждають від морської хвороби або синдрому Меньєра фахівці рекомендують прийом пирроксана. Під його дію потрапляють периферичні і центральні адренорецептори, блокування яких дозволяє добитися і вираженого седативного ефекту.

Лечение алкоголизма альфа адреноблокаторамиУ лікуванні алкоголізму, аллергодерматоза і гіпертонічної хвороби показує високі результати бутироксан. Препарат випускається у двох формах, які дозволяють приймати його всередину або у вигляді ін’єкцій. Частота прийому від 2 до 4 разів на добу залежно від обраної форми.

Гострі або хронічні порушення в системі кровообігу головного мозку та розлади периферичного кровообігу провокує призначення ницерголина. Препарат, будучи синтетичним похідним алкалоїдів ріжків, справляє міотропну дію на судини. Частота прийому 3 рази на добу.

Серед способів лікування гіпертонічної хвороби несподівано яскравий результат показує гідрохлориду празозин. Фахівці рекомендують додавати в лікувальний курс діуретики. Дія препарату базується на постсинаптичні блокування адренорецепторів у виборчому порядку.

Повернутися до змісту

Протипоказання і побічна дія

Противопоказания в приеме альфа адреноблокаторов беременнымиСписок протипоказань очолює наявність вираженого атеросклерозу мозкових і коронарних артерій. Неселективні альфа-адреноблокатори забороняється приймати при високій частоті серцевих скорочень, селективні — з обережністю. Прийом лікарських засобів даної групи небезпечний людям з аортальним стенозом і систолічним артеріальним тиском менше 80 мм рт. ст.

Для деяких з препаратів групи протипоказанням до призначення може стати брадикардія, важке ураження нирок або печінки, а також вагітність або період лактації.

Серед основних побічних ефектів відзначається можливість появи головних болів, серцебиття, тахікардії, надмірного зниження артеріального тиску. Затримка рідини в організмі може призвести до набряків. Розширення судин призводить до набухання слизової оболонки, в результаті створюється відчуття постійної закладеності носа. Прийом пирроксана або бутироксан здатний знизити провідність серця. Під впливом празозину може почастішати сечовипускання. Передозування дигидроэрготамином викликає м’язові болі, похолодання шкіри, розвиток сухої гангрени.

Повернутися до змісту

Ефект першої дози

Під дією альфа-адреноблокаторів артеріальний тиск знижується у вертикальному напрямку. Відчуття схоже на спробу різко встати після тривалого перебування в горизонтальному положенні. Слабкість, неможливість сконцентруватися, а в певному випадку і непритомність. Такий стан характеризується ортостатичною гіпотензією, постуральною гіпотензією або ортостатическим колапсом. В результаті прийому лікарського засобу вперше можлива ортостатична гіпотонія. Непритомність сам по собі не небезпечний, але при падінні пацієнт може отримати серйозні травми. У групу ризику потрапляють люди, які приймають діуретики або дотримуються низкосолевую дієту.

В якості профілактики ортостатичний непритомності після першого прийому блокаторів альфа рекомендується заздалегідь відмовитися від прийому діуретиків.

Обсяг першої дози повинен бути мінімальним, а приймати його необхідно у горизонтальному положенні. Фахівці рекомендують знайомство з препаратом проводити перед сном. Збільшення дозування до необхідної має проводитись поступово, протягом кількох днів. Якщо ж після реакції на першу дозу препарат довелося скасувати, то при повторному прийомі (не раніше ніж через тиждень) тієї ж дози подібної реакції не спостерігається.

Rate this post

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Previous post Установка кардіостимулятора
Next post Масаж при захворюваннях серцево судинної системи