Лікування аденоїдів у дітей

Лікування аденоїдів у дітей повинно бути швидким, адже захворювання може перерости в хронічну форму, а це, в свою чергу, загрожує порушенням слуху та мови. Аденоїди — це дефектні зміни в носоглоткових мигдалинах (гланди), які знаходяться у верхніх дихальних шляхах, безпосередньо в носоглотці. В основному виникають у дітей від 7 до 14 років. Носоглоточные мигдалини виконують важливу захисну функцію організму — вони виробляють лімфоцити, імунні клітини, необхідні для захисту слизової оболонки носоглоткової поверхні. При частих простудних захворюваннях мигдалини постійно збуджені та збільшені в розмірах.

Проблема аденоидов у детей

Симптоми аденоїдів

Першими ознаками можуть стати часті простудні та інфекційні захворювання у дитини. Крім цього, можуть проявлятися утруднення в диханні через ніс, систематичний нічний хропіння, хронічний нежить. Страждають і голосові зв’язки, що може зробити голос дитини трохи гугнявим. Відзначаються порушення слухового апарату. На тлі аденоидного запалення може виникнути отит — хвороба середнього вуха. Відбуваються порушення в загальному розвитку дитини, часом проявляється невиразна мова, може сформуватися неправильний прикус, знижується загальна працездатність. Серед інших симптомів слід зазначити нервозність і дратівливість, порушення сну, випадки нетримання сечі. У багатьох дітей на обличчі присутня байдужий вигляд, рот злегка відкритий, що обумовлено нерідко супутнім синуситом — запаленням носових пазух (закладеність носа). При несприятливих умовах захворювання може перерости в хронічну форму — аденоїдит.

Схема носоглоткиАденоїдит — хронічна форма, що супроводжується систематичним запальним процесом в тканинах носоглоткових мигдаликів. З урахуванням того, що мигдалики є імунним органом, їх ослаблення веде до зниження загальної опірності організму в цілому, і самі по собі вони стають центром локалізації різних інфекційних захворювань.

Наявність аденоидного запалення у дитини може безпосередньо впливати навіть на серцево-судинну систему, на роботу шлунково-кишкового тракту, призвести до різних порушень вегетативної системи. Тому своєчасна діагностика та лікування аденоїдів життєво необхідні.

Повернутися до змісту

Діагностика аденоїдів

Аденоїдні запалення ділиться на три ступені:

  • 1 ступінь: незначне утруднення в диханні, переважно при нічному сні. Причому навіть за поганої прохідності повітря, вірогідний звичайний нежить. Цілком ефективним буде безопераційне, консервативне лікування.
  • 2 ступінь: дихання стає проблематичним навіть у денний час, з’являються нічні храпы, рот постійно відкритий, все це починає позначатися на мовлення. Але при цьому показників до хірургічного втручання не є.
  • 3 ступінь: відбувається повне блокування носового дихання, запалені мигдалини повністю перекривають носоглотковий просвіт. Голос стає гугнявим, дитина не може нормально дихати ні вдень ні вночі, через деякий час стають яскраво вираженими всі симптоми захворювання.
  • Степени аденоидного воспаленияВ сучасних умовах діагностичні заходи досягли високого рівня. Сучасне діагностування — цілком ефективний і, головне, безболісне засіб постановки діагнозу. Воно з високою часткою ймовірності визначає, наскільки сильно збільшені аденоїди і чи варто вдаватися до спеціальної операції. До таких методів можна віднести комп’ютерну томографію або ендоскопію. При ендоскопії з носової порожнини проводиться спеціальний ендоскоп з мініатюрною вбудованою камерою, яка наочно відображає всю картину захворювання.

    При визначенні ступеня розвитку аденоидного захворювання лікар в першу чергу повинен керуватися здоровим глуздом, зрозуміти першопричину патології, з’ясувати, чи варто лікувати дитину за допомогою хірургічного втручання або ж призначити більш м’яке медикаментозне лікування. Адже навіть за остаточне і безповоротне рішення про негайної операції через пару тижнів після закінчення захворювання мигдалини приходять в норму і стає зрозумілим, що діагноз був поставлений невірно. Що часто і відбувається. Варто пам’ятати, що хірургічним шляхом можна видалити лише наслідок застуди — запалену залозу, яка, між іншим, є імунним органом. Це помітно послабить і так ще незміцнілий організм дитини, зробивши його більш уразливим для атак різних вірусів і бактерій.

    Повернутися до змісту

    Лікування аденоїдів у дітей

    Хирургическое лечение аденоидовОперація. І все ж кілька слів про все ще широко поширеною процедурою — аденотомії. Аденотомія — операція з видалення запалених мигдаликів допомогою хірургічного скальпеля. Це дещо примітивний і навіть варварський спосіб. Не рекомендується проводити подібні маніпуляції на дітей молодше 5 років, тому як подібне втручання може завдати непоправної шкоди їх крихкому імунним механізмом. На цьому тлі можуть виникнути ускладнення і рецидиви, вилікувати які буде набагато складніше.

    Але якщо все ж операція невідворотна… Подібна операція проводиться як амбулаторно, так і в стаціонарі. З урахуванням того, що протягом певного часу після операції є ризик кровотеч, то розсудливий проводити її стаціонарно, щоб дитина ще кілька днів після втручання перебував під наглядом лікарів. Проводиться ця нехитра операція спеціальним пристосуванням — аденотомом.

    На період у кілька днів після проведеної операції призначається строгий постільний режим. Прийнята їжа обов’язково повинна бути в рідкому вигляді, не бути гострої, кислої, надмірно гарячої або холодної. Болі турбують в перший час, незабаром проходять.

    Є чимало протипоказань для подібної операції: це можуть бути різні піднебінні аномалії, хвороби крові, можлива онкологія. Не рекомендується проводити операцію при гострому перебігу інфекційних захворювань, запаленнях верхніх дихальних шляхів, проводити її раніше ніж через місяць після будь-яких щеплень.

    Фізіотерапевтичні методи. З немедикаментозних методів впливу варто відзначити лазеротерапію — метод, який вважається досить перспективним, але про наслідки і його побічний вплив на організм відомо ще не цілком достатньо. Також не рекомендується проводити операцію по видаленню мигдалин допомогою лазера, так як є припущення про його негативному впливі на головний мозок. У деяких випадках застосовується фізіотерапія і електрофорез.

    Лечение аденоидов препаратамиЗміна клімату також робить благотворний вплив на організм, перешкоджаючи розростання аденоїдів, добре підходить для цих цілей кліматична зона Криму. Мінус способу полягає в його доступності широким верствам населення.

    Лікарська терапія. Найбільш кращим методом є лікарська терапія.

    Різні гомеопатичні препарати теж непогано себе зарекомендували. Але вони повинні призначатися з урахуванням індивідуальності кожного пацієнта, тому що якщо для одного це оптимальний варіант впливу, то на організм іншого можуть не справити належного ефекту. З найбільш відомих препаратів можна порекомендувати Лимфомиозот.

    Отже, як же лікувати дитину при запаленні аденоїдів без хірургічного втручання? Нижче наводиться схема лікування, що підходить для досягнення найбільш якісного ефекту.

    Перше, що треба зробити, це промити носоглотку дитини, так як там накопичилася достатня кількість слизових виділень, які не тільки перешкоджають вільному диханню, але і не дають повноцінно впливати різних лікарських засобів на запалені тканини.

    Процедура промивання порівняно проста: береться звичайна спринцівки (гумовий балончик), у неї набирається попередньо заготовлений розчин, голова дитини закидається назад (бажано над ванною), неспішним натисканням розчин подається за носа в носоглотку і стікає по мові або назад тим же шляхом.

    Таку маніпуляцію варто проробити кілька разів, щоб носоглотка повністю очистилася від усієї слизу і нашарувань.

    Для промивань добре підходять відвари лікарських трав: звіробою, вересу, мати-й-мачухи, хвоща польового, календули, ромашки, подорожника в різних поєднаннях. Суха суміш робиться в рівних пропорціях, 15 г суміші заливається 25 мл окропу. Використовується для подальшого закапування або трохи розводиться для промивань. Крім цього, для промивань добре підходить морська сіль (1-2 чайні ложки на склянку теплої води, обов’язково процідити).

    Для закапування та обробки носоглоткових областей можна застосовувати різні краплі і мазі, виписані лікарем, але можна скористатися більш простими і доступними засобами народної медицини:

  • Береться 1 г натурального муміє, розчиняється в невеликій кількості води. Суміш закапати в ніс 3-4 рази в день.
  • Береться буряковий сік, змішується з медом ( 2:1).Закопується по тій же схемі.
  • Рецепт мазі із звіробою. Трав’яний порошок змішується з вершковим маслом (1:4), на 1 чайну ложку суміші додається 5 крапель соку чистотілу. Закапувати по кілька разів на день по 2 краплі.
  • Повернутися до змісту

    Профілактика захворювання

    Найкращою профілактикою є по можливості максимальне обмеження контактів дитини з носіями будь-якої інфекції. З цієї причини дитячий садок — підвищена зона ризику. Тут треба проявляти особливу пильність. Головне, що будь-яка застуда обов’язково повинно бути долечено до кінця.

    Rate this post

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *